Соціальний педагог

І. Загальні положення
1.1 Інструкція розроблена на основі Законів України "Про освіту" "Про загальну середню освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Про дошкільну освіту", "Положення про психологічну службу системи освіти України", затвердженого наказом Міністерства освіти України від 03.05.1999 р, № 127," Типового положення про центри практичної психології і соціальної роботи", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 15.08.2000 р. № 386 та інших нормативно-правових документів.
Соціально-педагогічний патронаж спрямований на надання соціально-педагогічної допомоги соціально незахищеним категоріям вихованців, учнів і студентів з метою подолання ними життєвих труднощів та підвищення їхнього соціального статусу.
1.2. Педагог соціальній повинен мати спеціальну освіту - мінімальний освітньо-кваліфікаційний рівень.
1.3. Педагог соціальній адміністративно підпорядковується безпосередньо директору навчального закладу, методично - районному (міському) центру практичної психології і соціальної роботи або методисту методичного кабінету, який відповідає за психологічну службу.
1.4. У своїй діяльності педагог соціальний керується Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, рішеннями відповідних органів виконавчої влади, Етичним кодексом спеціалістів із соціальної роботи, методичними рекомендаціями Українського науково-методичного, обласного, районного центру практичної психології і соціальної роботи, а також Статутом, нормативно-правовими актами навчального закладу, трудовою угодою, цією інструкцією.

ІІ. Функції
2.1. Здійснює посередництво між основними навчально-виховними установами, сім'єю, трудовими колективами, громадськістю.
2.2. Організовує взаємодію всіх учасників навчально-виховного процесу з метою створення умов для всебічного розвитку дітей і підлітків.
2.3. Сприяє участі вихованців у науковій, технологічній, художній творчості, спортивній, суспільно-корисній діяльності, виявленню задатків, обдарувань, розкриттю здібностей, талантів.
2.4. Дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію учнівської молоді.
2.5. Залучає до культурно-освітньої, профілактично-виховної, спортивно-оздоровчої творчої роботи різні установи, громадські організації, творчі спілки, окремих громадян.
2.6. Впливає на подолання особистісних, міжособистісних, внутрішньо сімейних конфліктів.
2.7. Надає консультативну соціальну, психологічно-педагогічну допомогу дітям і підліткам, групам соціального ризику, дітям, які потребують піклування тощо.
2.8. Здійснює соціальний супровід неповнолітніх дітей з девіантної поведінкою та соціальну адаптацію їх сімей.

ІІІ. Посадові обов'язки
3.1. Педагог соціальний навчального закладу вивчає та оцінює особливості діяльності і розвитку учнів, мікроколективу (класу чи групи), колективу в цілому, молодіжних та дитячих громадських організацій; досліджує спрямованості впливу мікросередовища, особливостей сім'ї та сімейного виховання, позитивного виховного потенціалу соціального середовища та джерела негативного впливу на учнів;
3.2. Прогнозує на основі спостережень та досліджень посилення негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації, що впливає на розвиток особистості вихованця, учня чи групи; прогнозує результати навчально-виховного процесу з урахуванням найважливіших факторів становлення особистості;
3.3. Надає рекомендації учням, батькам або особам, які їх замінюють, вчителям та іншим особам з питань соціальної педагогіки; надає необхідну консультативну соціально-педагогічну допомогу дитячим і молодіжним громадським організаціям, учням, які потребують піклування чи перебувають у складних життєвих обставинах;
3.4. Сприяє захисту прав учнів, представляє їхні інтереси у службі у справах дітей, у правоохоронних та судових органах;
3.5. Бере участь у формуванні навичок дотримання норм та правил поведінки, ведення здорового способу життя, сприяння попередженню негативних явищ серед вихованців, учнів;
3.6. Надає соціальні послуги, спрямовані на задоволення соціальних потреб вихованців, учнів і студентів; здійснює соціально-педагогічний супровід навчально-виховного процесу, соціально-педагогічний патронаж соціально незахищених категорій вихованців, учнів і студентів; сприяє соціальному і професійному визначенню особистості, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію молоді;
3.7. Виконує свої професійні обов'язки на високому рівні, виходячи із завдань освітньої політики Міністерства освіти і науки України;
3.8. Зберігає професійну таємницю та не допускає поширення відомостей, отриманих у процесі діагностики, якщо це завдасть шкоду дитині чи її оточенню;
3.9. Дотримується професійної етики та поваги гідності дитини (клієнта);
3.10. Пропагує здоровий спосіб життя, підвищує рівень соціальної обізнаності педагогічних працівників;
3.11. Подає статистичний звіт про роботу в міський (районний центр) практичної психології і соціальної роботи.
3.12. Здійснює посередництво між освітніми установами, сім'єю, трудовими колективами, громадськістю, організовує їх взаємодію з метою створення умов для всебічного розвитку дітей і підлітків;
3.13. Сприяє участі учнів у науковій, технічній, художній творчості, спортивній, суспільно-корисній діяльності, виявляє задатки, обдарування, розкриває здібності, таланти;
3.14. Залучає до культурно-освітньої, профілактично-виховної, спортивно-оздоровчої, творчої роботи різні установи, громадської організації, творчі спілки, окремих громадян;
3.15. Впливає на подолання особистісних, міжособистісних внутрішньосімейних конфліктів, надає потрібну консультативно-психологічну допомогу підліткам, групам соціального ризику, дітям, які потребують піклування;

IV. Права
4.1. Педагог соціальний навчального закладу за своїм статусом належить до педагогічних працівників і, відповідно до чинного законодавства, користується всіма правилами і гарантіями передбаченими для них,
4.2. Педагог соціальний має право на методичний день (8 годин) для консультацій в міському, районному або обласному центрі практичної психології і соціальної роботи з метою підвищення свого професійного рівня.
4.3. Педагог соціальний має право на окреме, спеціально обладнане приміщення для проведення діагностичної, консультативної, розвивальної та корекційної роботи.
4.4. З метою розв'язання конфліктних випадків педагог соціальний має право подати звернення до міського, районного або обласного центру практичної психології і соціальної роботи на предмет експертизи та супервізії своєї професійної діяльності.

V. Відповідальність
5.1. За невиконання або неякісне виконання правил внутрішнього розпорядку навчального закладу, посадових обов'язків без поважних причин, встановлених даною Інструкцією, педагог соціальний несе дисциплінарну відповідальність у порядку, визначеному трудовим законодавством.
5.2 За нанесення учасникам навчально-виховного процесу збитків у результаті виконання (не виконання) своїх посадових повноважень педагог соціальний несе відповідальність у порядку і в межах, встановлених трудовим і цивільним законодавством України.

Звіти

Звіт практичного психолога за 2018-2019 н.р.

Поради батькам та вчителям щодо роботи з учнівською молоддю

10 кроків із запобігання самогубству

Кодекс батьків в ліцеї

Приклади вирішення ситуацій, що виникають під час здійснення професійної діяльності

Робота класного керівника з педагогічно занедбаними учнями

Впровадження здоров’язберігаючих технологій

Законодавство. Допомога у роботі

Діяльність психологічної служби в системі освіти у 2018-2019 навчальному році

Правове регулювання

Законодавчі акти


Психологічна служба діє згідно наказу Міністерства освіти і науки України №27 від 03 травня 1999 року «Про затвердження Положення про психологічну службу системи освіти України», керується в своїй роботі Положенням про психологічну службу.
Головна мета роботи соціально-психологічної служби:
виявлення і створення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку особистості.
Основні завдання психологічної служби:
- забезпечити індивідуальний підхід до кожного учня на основі його психолого-педагогічного вивчення;
- допомагати учням, в життєвому самовизначенні, виборів шляхів самореалізації та професійному розвитку, сприяти повноцінному й інтелектуальному розвитку учнів.
Основні види роботи практичного психолога навчального закладу:

Робота з учнями:
• Консультаційна робота.
• Психодіагностична робота.
• Корекційної-розвивальна робота.
• Психологічна просвіта.

Робота з педколективом
• Організаційно – методична робота.
• Зв'язки з громадськістю.
• Семінари;
• Консультації;
• Просвітниька робота;
• Анкетування, тестування.

Робота з батьками
• Консультації;
• Бесіди;
• Інформаційний стенд.

Напрями роботи соціально-психологічної служби:
- консультативно-методична допомога з питань навчання і виховання дітей;
- просвітницько-пропагандистська робота з підвищення психологічної культури в навчальному закладі та сім'ї;
- превентивне виховання, метою якого є формування в учнів орієнтації на здоровий спосіб життя, профілактика алкоголізму, СНІДу.

Хто такий психолог?
Це звичайна людина, яка довго слухає клієнта після чого допомагає знайти вихід з різних ситуацій.
З ким працює психолог?
Психолог працює зі здоровими людьми, які не почувають себе щасливими або мають труднощі у вирішенні проблем, у відношеннях з іншими або у досягненні бажаної мети.
У яких ситуаціях може допомогти психолог:
Психолог виступає певним дзеркалом, дає людині можливість побачити своє життя, проблеми збоку. Застосувати все те, що може допомогти звести містки між собою і собою, собою і людьми, соціумом.
Шляхи вирішення проблем закладені в самій людині, необхідно лише допомогти усвідомити їх.
Коли потрібно звертатися до психолога?
• Якщо проблема не розв'язується тривалий час;
• Якщо Ви знаєте, як розв'язати проблему, але вам все-таки потрібна допомога;
• якщо Вас щось тривожить в дитячій поведінці, але ви не можете зрозуміти причину;
• якщо Вам здається, що ваш малюк відстає у розвитку від своїх однолітків. Швидше за все Вам це лише здається. Але краще розставити всі крапки над «І», та не мучити дитину порівняннями з іншими дітьми.
• Якщо у Вас сімейні проблеми і це відбивається на дитині.

Міфи про психологію
При тому, що популярність всього, що пов'язано з психологією, величезна, існує велика кількість «популярної» літератури з психології. Але чи привильне наше уявлення про цю професію? Навіщо потрібні шкільні психологи? Майже у кожній школі є психолог. Але деякі учні про це навіть і не знають. А більшість тих, хто знають, все одно до них не ходять, навіть якщо і мають певні проблеми. То навіщо ж тоді все-таки потрібні шкільні психологи? В чому полягає робота шкільного психолога та які її особливості? Шкільні не займаються лікуванням дітей. Вони існують в основному для того, щоб вислухати проблему, надати допомогу у її вирішенні. Чи помічали ви, що коли комусь викажеш свої тривоги, то одразу й легше стає на душі. Для деяких роль "жилетки", у яку можна виплакатись, виконують друзі чи батьки. Але ж бувають такі ситуації, що соромно або незручно розповісти мамі, а подруга потрібної поради не дасть, адже сама не має життєвого досвіду. В таких випадках допомагає психолог. Він у жодному разі не має права розголошувати інформацію, яку розповів учень. Лише у крайньому випадку може поговорити з батьками. Також шкільні психологи багато проводять різних досліджень (пам'ять, увага, мислення, темперамент, характер, профорієнтація). Крім цього, в деяких школах вони ведуть факультативи з психології та виступають кураторами курсових робіт та МАН. Психолог - це теж не зовсім те, що показують у фільмах, особливо американських. Розвіємо ряд міфів про психологію, що існують у суспільстві. В деяких школах ставлення дітей до психологів дуже дивне. Так, якщо однокласник відвідує психолога, то його починають вважати ненормальним, божевільним, дражнити психом. Це тому, що діти мало обізнані у тому, чим займаються психологи, тому і вигадують різноманітні міфи.

Міф 1
Психолог так чи інакше має справу з «ненормальним» людьми. Нормальний, здоровий чоловік до психолога не піде.
Один із найпопулярніших міфів. Перш за все, психолог за визначенням має справу зі здоровими людьми, що мають ті чи інші труднощі, проблеми. З психічними відхиленнями має справу лікар, психіатр. Це медична спеціалізація. Психолог же не має медичної освіти і навіть не має права лікувати. Що стосується поділу психолог і психотерапевт, то він не настільки очевидний. Однак можна сказати, що психотерапевт має справу з більш складними випадками, глибокими психологічними травмами, особистісними проблемами. Психотерапія припускає більш глибоку і тривалу роботу, в ході якої досить суттєво може змінитися внутрішній світ клієнта. Психолог же консультує, розбирається з приватними випадками, дає рекомендації (наприклад, психолог разом з клієнтом може напрацювати список прийомів, які допомагають розслабитися або, навпаки, зосередитися і т.п.).

Міф 2
Завдання психолога - якомога швидше розібратися в проблемі клієнта, дати правильну пораду, а для цього він, звичайно, повинен володіти великим життєвим досвідом.
Якоюсь мірою це теж залежить від підходу, в якому працює психолог, але все ж таки можна стверджувати, що завдання психолога - не давати поради. Взагалі, психолог не повинен розібратися в проблемі клієнта і вирішити її. Він повинен допомогти людині, створити умови, щоб вона сама це зробила - розібралася, прийняла рішення. Ніхто краще самої людини не може знати найкраще рішення своєї проблеми, але йому занадто багато що заважає знайти його. Ось і завдання фахівця - створити оптимальні умови для роботи клієнта з самим собою. А робота ця непроста.

Міф 3
Хороший психолог після недовгого спілкування складає психологічний портрет співрозмовника.
Завдання психолога - не розібратися в житті клієнта, а допомогти йому самому розібратися у своєму житті. Тому у нього просто немає такої задачі - якось визначити проблему клієнта або тип його особистості. Таке навішування ярликів, можна навіть сказати, видає як раз не найкращого спеціаліста. Адже саме по собі віднесення людини до того чи іншого типу або визначення якогось рівня мало що дає для вирішення реальної проблеми. Та й не треба плутати психолога з ясновидцем. Часто психологи чують такі прохання: бачиш людину в перший-другий раз, а вона, дізнавшись про професію психолога, просить розповісти про неї.

Міф 4
Кожна людина - психолог, тільки у деяких є диплом, а у деяких немає.
Якщо вважати розмови по душам на кухні психологічної допомогою - то може бути... І, напевно, у бесіді хороших друзів є елементи психологічної роботи. Якщо це, звичайно, не поради типу «подруга краще знає». Однак специфіка роботи спеціаліста в тому, що він робить це усвідомлено, більш глибоко розуміє відбуваються процеси під час взаємодії, а значить - керує цим процесом. У цьому сенсі робота його більш ефективна, професійна.